Практика свідчить, що часто вчителі інформатики вивчення текстового процесора зводять лише до вивчення конкретних команд певної програми, не пояснюючи, як опрацьовується текст, а це призводить до звичайного «репродуктивного навчання», так званого «кнопкового», при якому учні запам’ятовують лише призначення клавіш чи значків, а не заглиблюються в сутність процесу, що відбувається. Такий підхід до вивчення багатьох питань та понять інформатики є шкідливим як для учнів, так і для вчителів, і не розвиває учнів.
Все розмаїття методів навчання, які застосовуються для вивчення тем «Основи роботи з текстовою інформацією» та «Текстовий процесор» можна розділити на п’ять наступних груп:
1. Методи усного викладу знань учителем й активізації пізнавальної діяльності учнів: розповідь, пояснення, лекція, бесіда; метод ілюстрації і демонстрації при усному викладі нового матеріалу. Сайт
Доцільно використовувати індуктивний метод, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання текстів будується від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил-орієнтирів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею.
Учителю перед проведенням кожного уроку слід чітко формулювати мету вивчення матеріалу та уточнювати, які знання та вміння повинні бути сформованими при проведенні уроку і намагатися для кожного з виділених умінь та навичок добирати конкретні завдання різних типів.
Практика свідчить, що такий індуктивний метод вивчення можливостей використання середовища приводить до більш плідних результатів, ніж традиційний для старшого шкільного віку – дедуктивний.
2. Методи закріплення нового матеріалу: бесіда, робота з підручником
Вчитель може проілюструвати на основі демонстраційного методу(використовуючи мультимедійний проектор) вміст різних текстових файлів після відповідного опрацювання (тобто ознайомити учнів з результатами опрацювання), які повинні містити розділи, мати відповідну структуру з використанням шаблонів, стилів, малюнків, таблиць, діаграм, формул, оздоблювального тексту, колонок, колонтитулів, посилань, змісту тощо, а також надати приклади роздрукованих матеріалів. Така демонстрація має важливе значення для розуміння основних характеристик та можливостей використання текстових процесорів.
3. Методи самостійної роботи учнів із осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, практичні роботи
4. Методи навчальної роботи щодо застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок: вправи, практичні роботи
При проведенні практичних занять за комп’ютером використовуються завдання двох типів: При проведенні практичних занять за комп’ютером використовуються завдання двох типів:
1. Учням пропонується ввести з клавіатури деякий текст та подати його в певному вигляді.
В цьому випадку учневі з одного боку самостійно важко знайти помилку в результатах виконання завдання та оцінити правильність його виконання. З іншого - більшість учнів не мають навичок швидкого введення тексту з клавіатури, що означає, що при виконанні такого типу завдань значна частина часу уроку витрачається на введення тексту, а на формування вмінь та навичок його опрацювання за допомогою такого засобу, як текстовий процесор, залишається менша частка уроку, що досить часто призводить до недосягнення вчителем навчальної мети відповідного уроку (Додаток Б).
Враховуючи це, можна прийти до висновку, що такого типу завдання краще пропонувати учням не при вивченні нового матеріалу, а при узагальненні та повторенні - у випадках, коли слід проявити творчість, тобто на підсумкових уроках.
2. Учням пропонується завантажити з диску заздалегідь створений текстовий файл та подати його в конкретній формі, вимоги до зовнішнього вигляду якого, учні одержують у роздрукованому вигляді.
Таким чином учень вже на початку роботи має перед очима зразок (очікуваний результат опрацювання текстових повідомлень), і його завдання полягає в тому, щоб привести вже набраний текст до вказаного вигляду, використовуючи засоби текстового процесора.
Комментариев нет:
Отправить комментарий